Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
За кого хотіли б голосувати на виборах до ВРУ?
Всього відповідей: 33
Друзі сайту
[13.07.2017][Мої статті]
16 октября 1941 года – секретный день советской истории (0)
[08.10.2016][Мої статті]
Екогромада випустила в Дніпро рибу (0)
[30.09.2016][Мої статті]
Стан головної річки України. (0)
[29.09.2016][Мої статті]
«ЕкоГромада» на сторожі довкілля – Валентин Рак (0)
[26.08.2016][Мої статті]
"Цой жив!". І не лише в зоні АТО... (0)
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Блог


Головна » 2013 » Вересень » 20 » біографія
03:01
біографія

Тригуб Віктор Вікторович – (народився 26 вересня 1966 року у селі Кленівка, Амвросіївського району Донецької області).  Український журналіст, письменник, громадський діяч, музеєзнавець.

Редактор журналів «Музеї України», «Нова Січ», засновник і директор Музею плакатів України.

Освіта – факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка (1990). Після другого курсу університету – служба в Радянській Армії, рядовий Ракетних Військ Стратегічного призначення, Алтайський край, Росія.

З 1983 року співробітничає з молодіжною газетою «Комсомольское знамя», де працює після навчання. Створив Фонд пошуку – громадську організацію при ЦК ЛКСМУ, що розшукувала радянських солдат, які вважалися зниклими без вісті. Вдалося встановити імена кількох десятків тисяч людей. Видано мартиролог «Память Бабьего Яра», «Маутхаузен». В.Тригуб координував роботу по створенню мартирологу  українських хлопців, загиблих в Афганістані, завдяки підтримці редактора газети В.Кулеби, опублікував список українців, зниклих без вісті у Афганістані.

У 1991 році заснував свою першу газету «Хвилина мовчання», займався видавничим бізнесом, виборчими технологіями. У 1995 році, напалмом була спалена його квартира через конфлікт в одному з виборчих округів столиці.

Виступив співзасновником багатьох україномовних видань, найбільш відомі з яких журнали «Музеї України», «Нова Січ», «Універсальна газета».

Був Президентом громадського комітету з вивчення діяльності вищих посадових осіб держави, народних депутатів, міських Голів, громадських діячів акції «Лідер народної довіри» .

Автор кількох збірок оповідань та публіцистичних статей, деякі з яких мають інтернет-версії.

З 2000 року розпочинає резонансну пресову програму «Музеї України» - з популяризації та захисту музейної галузі. 2004 року заснував журнал «Музеї України», що вперше упорядкував і опублікував музейний каталог, видав спецвипуски з описами музеїв кількох областей. Журнал майже десять років протримався у передплаті, перейшовши в інтернет версію лише у 2012 році.

Команді журналу вдалося провести кілька потужних інформаційних кампаній на захист багатьох музеїв, їх директорів. Були причетні до відставки Міністра культури України М.Кулиняка, що прославився масовим звільненням директорів найбільших музеїв.

Спільно з отаманом Американського козацтва Сергієм Цапенком, колишнім киянином, що емігрував до США, зробив кар’єру в Організації Об’єднаних Націй, колекціонером української старовини, журнали «Нова Січ» і «Музеї України», редаговані В.Тригубом, втяглися в процес повернення козацьких регалій запорожців, вивезених з Січі на Кубань, потім у 1918 році до Сербії, у 1945 році до США. Українцям протидіяла шовіністична влада Краснодарського краю на чолі з губернатором та отаманом Кубанського козацтва, відомими за безглуздим будівництвом дамби на Тузлу. На жаль, попри намагання журналістів та козаків, байдужості української влади, росіянам вдалося фактично пограбувати американський музей, таємно вивізши культурні цінності до Москви. Особливу ідеологічну цінність колекції мала дарча грамота імператриці Катерини Другої козакам на Кубань.

Віктор Тригуб та Сергій Цапенко розшукували оригінал парадної шаблі Гетьмана Івана Мазепи, копію якої знайшли в Канаді. Після звернень українських журналістів, Ермітаж був змушений визнати існування шаблі Мазепи у своїх фондах. Київська журналістка Валентина Мудрик, маючи секретний інвентарний номер експонату десь роздобутий В.Тригубом, пробилася в фонди і сфотографувала шаблю. Вперше українці офіційно довели наявність гігантської колекції символічних речей в російських музеях, що мають гриф «секретно». Однак, відомий київський зброяр Володимир Остапович, провівши експертизу, довів, що шабля Мазепи з Ермітажу є копією. За деякий час В.Тригуб оприлюднив матеріали про наявність в Адміралтействі Санкт-Петербургу секретних спецхранів, де крім оригіналу шаблі Мазепи, інвентарний номер якої знову було опубліковано, зберігаються речі Київських князів, у тому числі перстень Ярослава Мудрого. Російська влада не дозволила представникам України доступ до реліквій.

Сайт «Музеї України» оприлюднив чимало сенсаційної інформації про втрачені культурні цінності за кордоном.

При журналі «Музеї України» було започатковано Музей слідопитів (Нові Петрівці, Вишгородський район Київщини), Музей козацьких страв, Музей булатної зброї, перший офіційно зареєстрований у Європі Музей плакату України, директором якого став В.Тригуб, розгорнувши виставку «Плакати епохи тоталітаризму» у Тернопільській садибі Сучасного села Національного музею народної архітектури і побуту України.

Розпочато Фестиваль вільних музеїв, координаторами якого стали В.Тригуб  екс-директор Центрального музею Збройних Сил України, Голова ради Інституту військової історії Віктор Карпов. Фестиваль вивчає діяльність музеїв недержавної форми власності.

Разом з сином Ростиславом, Віктор Тригуб створив, наповнив сайти більш ніж 30 музейним закладам. Контролює інформаційну корпорацію УПК, куди входить понад 100 різноманітних сайтів. Блогер багатьох українських сайтів.

Дружина – Наталка Іванченко, син Ростислав – школяр.

Нагороди – Почесний працівник туризму України, відзнака Київського міського Голови.

Член Національної Спілки журналістів України.

Автор гумористичного проекту Маленька Партія снайперів, що став альтернативним шляхом розвитку України. Співак і композитор Олександр Положинський (гурт Тартак), надихнувшись програмними статтями В.Тригуба, написав пісню Партія снайперів, яку виконує з гуртом Козак Сістемс. Пісня стала символом протесту, виконується на майданах, молодіжних фестивалях, фактично заборонена в теле-радіоефірі. Увійшла до альбому "Шабля".


Публікації на сайті Хай Вей

http://h.ua/art_geld.php?id=21824

Сайт Нова Січ - http://www.novasich.org.ua/index.php

Журнал «Музеї  України» - http://www.museum-ukraine.org.ua/

Персональний сайт В.Тригуба - http://trigub.do.am/

Сайт Музею плакату України - http://museum-plakat.do.am/

Народні блоги Української правди - http://narodna.pravda.com.ua/authors/46b4b7953268a/



Переглядів: 168 | Додав: defaultNick | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: